Користуючись різними виробами з деревини, ми не завжди задумуємось про їхній вік та не порівнюємо його з віком дерев, з яких вони виготовлені. Існування навіть простих дерев’яних речей, без яких ми не уявляємо свого життя, порівняно з віком дерев – це миттєвості. Дерева ростуть довго. Протягом століть вони накопичують одне з основних своїх багатств – деревину, а використовуємо ми її швидко, багато і часто бездумно. Десятки різних порід дерев, що нас оточують, живуть і постійно, мовчки працюють на нас. Кожна з порід вибирає куточок свого існування, який стає для неї батьківщиною. Постійне використання деревини звужує кількісний склад лісових насаджень, особливо скорочується частка порід, наділених унікальною деревиною та іншими корисними властивостями. Тому цю скарбницю потрібно поновлювати і збагачувати. Інколи, лише декілька вдало підібраних і посаджених дерев, стають основою цілих лісових масивів. Таким прикладом може бути посадка чотирьох дерев ліщини деревовидної в знаменитій «Софіївці» в 1890 році В.В. Пашкевичем.

Про унікальність цієї породи говорить давня історія її використання та багато різних назв – ведмежий горіх, турецьких горіх, ліщина понтійська, візантійська, грузинська, турецька, садова, оленяча. Вперше ліщина деревовидна «прописалась» в Україні в 1806 році в парках, де, до речі, добре почувається. Науковцем І.С. Косенком вона досконало досліджена і поширена в ліси Центральної частини нашої країни. Батьківщиною цієї породи є південно-східний пояс Євразії по лінії Мала Азія-Кавказ-Китай.

На користь ліщини деревовидної говорять її біологічні та фізичні властивості. Вона досить тіневитривала, що дає можливість вводити її в лісові посадки, а морозо- та засухостійкість дозволяють вирощувати на широких просторах і навіть в горах, де вона росте на висоті 1600-1700 м. Інколи ця межа сягає 3050 м над рівнем моря. Кращими супутниками ліщини є бук, дуб, граб, клен. В домішці з ними вона піднімається до верхнього намету лісу. Полюбляє глибокі, багаті на гумус ґрунти зі свіжими та вологими позиціями. В молодому віці росте повільно, а з 10 до 40 років швидко досягає висоти 28-35 м та 90 см в діаметрі, а в окремих випадках до 40 м та 1,0 метр діаметром. Порода вважається довгожителем, відомі екземпляри віком навіть 200-300 років. Пора зрілості в ліщини деревовидної починається з 16-20 років. Щороку плодоносить, але рясно: раз на 3-4 роки одне дерево дає до 20 кг смачних горішків. Має глибокий стержневий корінь, що міцно тримає дерево, відтак не боїться вітру та сухих періодів року. Ліщина також стійка до хвороб та шкідників.

Ведмежий горіх має красиву пірамідальну крону, яка не займає багато місця, стрункий гарний стовбур зі сірою малотріщинуватою корою, що робить його унікальним парковим та алейним деревом, красиво виглядає вздовж житлових будинків. Але найціннішим його даром є деревина, що має красиве з червонуватим відтінком забарвлення, міцна, легко піддається механічній обробці, може використовуватись на токарні вироби та фанеру.

Щоб виростити цю породу, потрібно свіжозібране насіння у вересні-жовтні висіяти в добре підготовлений ґрунт на глибину до 4 см. Посіви горішків можна проводити, не розділяючи пучків. Недоліком осінніх посівів є додаткові заходи з боротьби з мишоподібними гризунами, які можуть знищити всі горішки. Коли ви не встигли цього зробити, то посіви можна провести весною стратифікованим насінням. Стратифікація починається з осені у вологому піску чи торфу з періодичним снігуванням. Ґрунт для посіву потрібно підготувати з осені. Можна розмножувати вегетативно. Сіянці треба школувати, що формує мичкувату кореневу систему. Термін вирощування в розсаднику до 3 років. Порода легко переносить пересаджування в віці 10-15 років, що важливо для зеленого будівництва.