Про цілющі, лікувальні властивості кримського повітря люди з давніх-давен складали легенди. Особливе місце в них завжди відводилося ялівцю. І це не випадково. За кількістю бактерицидних ефірних речовин ялівець посідає перше місце серед решти дерев. Літнього дня один гектар ялівцевого лісу „видихає” понад 30 кг ефірної олії.

Ялівець – це вічнозелений чагарник висотою до 2-3 м або дерево висотою до 12 м, з товщиною стовбура 10-12 см, хоча в Криму трапляються дерева, що не обхопиш руками. Хвоїнки Ялівця це видозмінені листочки. Вони короткі, голчаті, розташовані по три штуки. Рослина дводомна. Плоди у вигляді ягід складаються із зрослого лушпиння, як шишки хвойних дерев, тому їх називають шишкоягодами.

У шишкоягодах ялівця міститься до 40% виноградного цукру, 2,6% органічних кислот (яблучна, оцтова, мурашина), барвні речовини, до 2% ефірної олії, до складу якої входять терпени камфен, кадинен, терпинеол, борнеол, пинен тощо; смоли, віск, мікроелементи (марганець, залізо, мідь, алюміній); у хвої – до 266 мг вітаміну С, у корі – до 8% дубильних речовин.

У медицині використовують плоди – шишкоягоди ялівця. Із них готують різноманітні збори – сечогінні і антисептичні, останні призначають при хронічних захворюваннях дихальних шляхів, для розрідження мокроти.

Варто нагадати, що є й інший ялівець – козацький, плоди якого отруйні. Це чагарник, висотою до 1,5 м, що стелеться над землею. Його лускаті хвоїнки розташовані попарно, а плоди не кулясті, сизувато-чорні, з трипроменевою борозенкою, як у ялівця звичайного, а овальні, буро-чорні.

У харчуванні вживають плоди ялівця як прянощі. Їх використовують для надання приємного смаку дичині, квасу, пиву, морсу, прохолоджуючим газованим напоям, солінням та маринадам.

Ялівець надає особливі смакові властивості смаженому м’ясу і стравам із домашньої птиці й дичини. Для 1 кг м’яса достатньо 7-8 ягід. М’ясо, вимочене у відварі плодів ялівця, втрачає неприємний присмак і набуває особливого лісового аромату. Із стиглих плодів добувають до 40-42% ялівцевого цукру. Плоди ялівця використовують для приготування солодкого сиропу, желе, мармеладу, пряників, киселів, коржиків.

Плоди ялівця мають сечогінну, жовчогінну, жарознижуючу властивості, стимулюють травлення. Із хвої ялівця отримують ефірну олію, яка має дезінфікуючу, фітонцидну, протизапальну, знеболюючу і дезодораційну дію, сприяє регенерації й швидкому загоєнню ран. Лікувальна дія ефірної олії зумовлена сукупністю речовин, які входять до її складу. Із компонентів ефірної олії найбільш вивчений терпинеол, який має сечогінні властивості. Крім того він посилює жовчоутворення і секрецію шлункового соку, дезінфікує легеневі шляхи, санує, дезодорує мокроту, розріджує її. Ефірна олія ялівця туркменського має високу антимікробну і ранозаювальну активність.

Меблі із ялівця

Особливою популярністю користуються меблі із високого ялівця, який росте в Криму та в північній частині Західного Закавказзя. Налагодити промислове виробництво з нього практично неможливо, оскільки обробляти дерево можна лише вручну, та й матеріал цей досить рідкісний. Дерево живе 800-2000 років, проте трапляються екземпляри, яким до 5000 літ. Ялівець не терпить сусідства, росте одинаком і вельми повільно. Ялівець може існувати лише в природних умовах, тому його не можна спеціально вирощувати.

Обробляють лише гілки та стовбури, які впали й довгий час пролежали в тіні лісу. Свіжа деревина для виробництва меблів непридатна через наявність великої кількості смоли. В деревині, яка десятки років пролежала в горах, нема смоляних ходів, тому вона не гниє, не старіє і практично не дає усадку.

Вироби з ялівця – це спільне творіння природи і людських рук. Завдяки самому матеріалу виготовляються вироби, унікальні за своїми властивостями. Вони дарують приємний аромат, впливають на довкілля як антисептичний засіб, піднімають настрій людини. Цю меблеву тему можна назвати як завгодно – стиль кантрі, ремісниче творіння, архаїчні мотиви або фольклорна культура. Форму диктує дерево, декоративні лінії навіяні самою природою, а манера виконання визначена досвідом предків. Із окремих предметів можна створити оригінальну меблеву композицію.

За матерілами Всеукраїнської галузевої газети "Деревообробник"