У першому вогнищі, розпаленому людиною від вогню пожеж від блискавиць, палилось дерево. Впродовж наступних тисячоліть теж палились дрова. І не тільки для приготування їжі та обігріву житла. Вся цивілізація “зігріта” саме дровами, за що їм маємо дякувати. Вони відігрівали найважливішу роль у багатьох технологічних процесах.

Метал …з дерева

Насамперед – у металургії. Виплавка з руди міді, а надалі й заліза була неможлива без дров. Цікавий у цьому відношенні факт із древньої історії. Археологи встановили, що близько трьох тисяч років тому в Древньому Єгипті раптово припинилася виплавка міді. Чому? Завдяки науковим дослідженням, було доведено, що приблизно до цього часу в околицях великого родовища міді були цілком вирубані всі пальмові ліси. Як результат - зникло одержуване з пальм деревне вугілля. Тому через нестачу палива плавильні печі гаснули одна за другою.

Великими споживачами деревини у минулому були і солеварні: кубічний сажень, тобто майже 10 кубометрів дров, треба було для виробництва 30 пудів солі. Не могли працювати без дров і гончарні майстерні, цегельні, скляні, миловарні заводи, печі для випалювання вапняку і, звичайно, цукроварні. Останні стали найпотужнішим споживачем дров’яного палива на початку XIX століття. Адже на переробку 16,3 тонни буряків потрібно було спалити 40-50 м3 дров.

Дослідник зменшення лісових ресурсів на Заході України доцент УкрДЛТУ Леонід Копій у виданні “Лісовий і мисливський журнал” (№ 3, 2001 р.) про це пише так: “Значна потреба у цукрі сприяла швидкому розвитку цієї галузі. Вже в 1856 році в західному регіоні налічувалось кілька десятків цукрових заводів, які виробляли до 400 тис. пудів цукру щороку. ... На Волині лише за 1873-1879 роки для потреб цукрових заводів було вирубано 132 тис. га лісів. За 1874 рік 46 цукрових заводів Подільської губернії використали на паливо близько 450 тис. м3 дров”.

Капіталізація виробництва покликала за собою розвиток транспортної галузі. З XVIII століття на Заході тут використовували кам`яне вугілля. Та й після цього пароплави і паровози ще довго працювали на дровах, особливо під час воєн.

На часі – відходи

В теперішній час дрова втратили своє монопольне положення на паливному ринку світу. Як це було, зокрема, у ХІХ-му та на початку ХХ-го століть. Вони витіснені вугіллям, нафтою, природним газом, електроенергією. На сьогодні у світовому енергетичному балансі доля дров не перевищує 3,5%. Це, зрозуміло, тільки підкреслює інтенсивність переходу енергетики на інші продукти спалювання.

Хоча, треба бути справедливими, і зараз є держави, в яких дрова – основний вид палива. Так, у країнах Африки на дрова йде 88% заготовленої деревини, в Південній Америці – 68%, в Індії та Індонезії – 91 і 80% відповідно. Треба зазначити, що у теплих країнах дрова йдуть в основному тільки на приготування їжі. Тобто і тут показники можуть різко впасти з приходом цивілізації.

Але це не значить, що роль дров на Землі спаде до мінімуму. Навпаки, вони можуть знову відіграти значну роль у технічному прогресі. Адже деревина – єдине відновлювальне джерело енергії. А розвіданих запасів нафти та газу вистачить людству тільки на найближчі 150 років, вугілля – на 350. Ядерна енергетика вже налякала людство Чорнобилем. Інші види добування енергетики у потрібних для Землі обсягах, - ще тільки вивчаються. Тож і не дивно, що найбільші нафтові компанії світу останнім часом інтенсивно вивчають можливості використання сонячної та вітрової енергії, деревної та біомаси.

У нашому випадку цікаво те, що запаси деревини на Землі зростають. Річний приріст в середньому складає 5,5 млрд. м3, або приблизно у 1,5 рази більше річного об’єму лісозаготівель. Проте це не означає, що можна безмежно використовувати деревину на дрова. Адже попит на пиломатеріали, деревні плити, фанеру, целюлозу та папір постійно росте. Тому дровами, швидше всього, будуть служити відходи деревопереробки, а також гілля, корені, кора. Звичайно, відповідно переробленими у брикети. До речі, для їх спалювання провідні фірми світу, які спеціалізуються на випуску опалювального обладнання, вже мають у своїх пропозиціях побутові котли, що працюють виключно на деревних брикетах. Подібне обладнання виготовляється і для промислового призначення. Зокрема, на таких котлах працює понад 200 районних теплоцентралей у Швеції.

“Енергетичні” плантації

Наприкінці 70-х років минулого століття у результаті чергової енергетичної кризи в ряді країн зайнялися пошуком ефективних технологій енергетичного використання деревини.

І вже у 1979 році в США з цією метою розроблена спеціальна програма, яка передбачала створення так званих “енергетичних” плантацій із застосуванням густої посадки швидкоростучих листяних дерев: тополі, евкаліпту, вільхи і т. ін. За розрахунками, передбачалося зайняти під ці плантації до 10% території всієї країни.

Від традиційних – “енергетичні” ліси відрізняються навіть на вигляд. Якщо у традиційному дерева розташовані одне від іншого досить далеко і виростають до необхідних розмірів протягом 30-80 років, то на “енергетичних” плантаціях насадження можна на одній і тій же площі вирощувати в значно більшій кількості, а оборот вирубки скоротити до 20 років. Головне – біологічна маса. Продуктивність біомаси дерев, зростаючих у таких умовах, за підрахунками американських лісівників, у кілька разів більша, ніж у звичайних.

Позитивний досвід створення “енергетичних” плантацій отримано у Швеції. Тут для їх розведення виділені перезволожені та інші ділянки, непридатні для вирощування товарної деревини. Дослідження показали, що при загущеній посадці, наприклад, вільхи, верби, берези, можна вже через три роки знімати урожай деревини – до 10-15 тонн сухої біомаси з гектара. Така кількість дозволяє заощадити 4-5 кубометрів нафти. Підраховано, що, засадивши такими плантаціями приблизно 7% території Швеції, можна забезпечити 2/3 її річної потреби в енергії.